Як виглядає короп, відмінно знають навіть дуже далекі від рибного лову люди. Будь-яка господиня, якщо тільки вся її сім'я не сповідує вегетаріанство, легко опише цю смачну рибу. У коропа потужне, досить товсте тіло, кілька сплюснуте з боків. Зовні молодий короп сильно нагадує на карася, але, на відміну від нього, має два помітних вуса. Дорослу рибу вже ні з ким не сплутаєш: у коропа великий спинний плавець й дуже потужною луска, жовтувата з темними цятками. Існує, правда, різновид коропа, майже позбавлена луски - так званий дзеркальний короп. Добути коропа вдається не кожному, але зате щасливому рибалці точно буде чим похвалитися: середній розмір коропа - близько півметра, при масі 5-6 кг. Взагалі ж зустрічаються коропи і по 25 кг вагою, особливо великими розмірами відрізняються дикі коропи - сазани.
Тихий літній ранок, тільки-тільки зачервонів схід, над дзюркотливої річкою стелиться легкий туман. Ще не прокинулися птахи і комахи, в повітрі розлита тиша. Раптом в декількох метрах від берега річка починає вирувати, на всі боки бризками розлітаються мальки, а потім з води вистрибує красива срібляста риба з гострими розчепіреними плавниками. З шумом падаючи назад в річку, риба сильно вдаряє по воді хвостом, а від неї на всі боки тікають на смерть перелякані дрібні рибки. Так полює «водяний кінь» - жерех. Ударами хвоста і стрибками він приголомшує риб'ячий дріб'язок, а потім спокійно поїдає «контужених».
Цю красиву, витончену рибу більшість рибалок ласкаво називають «плотвичка» або «плотичка». Відрізнити її від інших риб нескладно: жовті очі, сріблясто-бура спинка і світле черевце в поєднанні з червонуватими плавцями видають плотву «з головою».
Карась належить до числа досить поширених риб. Тільки в Іспанії він розведений штучно, а у Франції майже зовсім не зустрічається, водиться в невеликій кількості в Ельзасі та Лотарингії.